издано в 2009 г.
Добавлена: 04.01.2011
Аннотация
…„Апокаліпсис” Мела Гібсона я подивилася через рік після написання свого „Апокаліпсису”.
Які вони різні — печерні часи художньої уяви Гібсона і печерні часи першої половини ХХ століття, про які йдеться в моїй новелі! Проте, як для персонажів Гібсона, яких називали як не Прудкою Черепахою, то Лапою Ягуара, так для моїх Тимофія, Естер чи Хани — часи однаково печерні (без огляду на календар). Попри те, що в одному часі найвищим досягненням людського розуму був лук із стрілою, а в іншому — зброя масового враження: ідеологія. Але що за печерним чоловіком на ім’я Майже, що за Тимофієм, який спізнав „принад” Першої світової війни, за кожним із них женеться, захекуючись, смерть. У парі з любов’ю. І швидкість їх наздоганяння — космічна.
Проте саме на пограниччі смертельної облави — Любові і Смерті — у багатоборстві заради Життя схрещуються всі троє: Людина, Смерть і Любов. З однаковою силою пристрасті що в печерну добу, що в добу модерну.
Впечатления о книге:
'
Просмотров 
Другие новости по теме:
 Майже ніколи не навпаки | Москалиця (rtf) | Москалиця | Kультурно-просвітницька діяльність Українських Січових Стрільців у роки Пер ... | Нація | На Західному фронті без змін |
