голос... догори тягнувсь,
він — з мелодією звився,
і словами зголосився;
та все вИщав, й звідти чувсь!
се ж кохання? ні, — Любов!
— й краєм неба загуляла:
бо землі для цього мало;
а, направду, так є знов!
так, найвищим є Чуття!
не плазує: враз — злітає!!
й прямо Богу сповідає
неземні свої буття!!!
http://stihi.ru/2012/12/21/6412