Не підглядав, був сам причетний! – Запізно помітив, що всі рими низьких гатунків, і засилля дієслівних: вже як написав...
ген ув обрій сонце всілось! прийшов місяць, вечір будить!!
там уже зачервонілось!!! – ніч будЕ, холодна бУде?
вечір світла задуває... спав з лиця, лице темніє...
а життя собі триває... темно, – то воно світліє!..
дівчинОньок пригортають парубки малі, вусаті...
щось щебече.., хтось співає... найстаріші більш у хаті...
почуттями розсвітились погляди, думки, та мрії...
понад світом об’явились зорі... чи такі надії?..
– того ладу доглядати згори янголам і небам...
їм і землю підіймати... і пришіптувать, де треба...
вечір світла додуває... врешті-решт, і сам чорніє...
та жалОб не виникає: бо усе живим жеврІє...
Просмотров 
